На відміну від інших видів людської діяльності, танець нечасто залишав
чітко ідентифіковані матеріальні свідчення, здатні проіснувати
тисячоріччя, подібно кам'яним знаряддям, мисливському спорядженню або
печерного живопису. Неможливо точно визначити період, коли танець став
частиною культури людського суспільства, однак безсумнівно, що ще до
появи найдавніших цивілізацій він був важливим елементом церемоній,
ритуалів, святкувань і розважальних заходів. Існують доісторичні
свідчення наявності танцю у древніх народів, наприклад, зображення
танцюючих у скельних оселях Бхімбетка (Індія) і давньоєгипетських
похованнях, датованих 3300 р. до н.е.
Першим прикладом планомірного використання танцю, можливо, було
супроводження оповіді міфів. Танець міг використовуватися для вираження
почуттів до особи протилежної статі і був пов'язаний з любовною грою. До
виникнення писемності він служив одним із способів передачі сказань.
Танцювальні пози вивчалися видатними грецькими скульпторами з метою
зображення почуттів засобами скульптури.
Танець - вид мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою ритмічних пластичних рухів і зміни виразних положень людського тіла. Танець нерозривно пов'язаний з музикою, емоційно-образний зміст якої знаходить своє втілення в його рухах, фігурах, композиції.